Метадон кристалл
Братишка, у меня тут история, что просто башка закружится. Мочу, знаешь ли, грязные дела рассказать. Вот как-то раз, когда я вписался в закладки, решил я себе шримпы купить. И не просто такие обычные морские твари, а те, что с головой уже прокручены, ведь после всего хмуря, мне нужно было что-то, чтобы башка не взорвалась.
Решил я сходить в те края, где добывают крис. Прихватил с собой деньжат и поехал на электричке. Обработал мои силы, мне голову свернуло. Но я был решительным.
Закончился ПТУшный школьный деканат. Терпежа, генералы, иглы. Развлекайся, мальчик, закуривай свои столовые.
Добрался я до этой конопляной дырищи. Очень хотелось добыть пару дозайчиков на обмен на алкоголь. Ведь, когда тебе 16, никто из докачиков не продаст алкоголь. Только законный возврат. Но я не просто так приехал сюда, я искал настоящего хмуру, олдскул.
Попался мне один паренек, который согласился помочь. Он передал мне координаты и я поехал подальше от города. Скажу тебе, братишка, там было жутковато. Проходя по узким лесным тропам, я ощущал, как мои нервы натягиваются, как струна на гитаре.
Бродя по лесу, я чувствовал нарастающее волнение. Вскоре нашел то, что искал - скрытую зарослями избушку, напичканную нелегальными сделками и запахом настоящего хмура. Ощутив жар в своих кровавых глазах, я вошел и увидел её - своеобразную лабораторию наркоманов, где создавались настоящие шедевры.
Я взял пару "кристаллов", о которых мечтал, и снова отправился на обратный путь. Батарейки в моей электричке вот-вот сядут, а мои глаза уже давно потухли. В голове моя реальность расплылась, и я ощущал себя облаком, парящим над обыденностью. Каждый шаг, каждое дыхание были как призрачные тени в этих моих затуманенных мыслях.
Слушай, чувак. На самом деле, мне было похуй. Я хотел просто быть счастливым, быть выше этой весь этой херни.
Подойдя к своему месту, я вспомнил, что у меня с собой еще остались пару шримпов. Чую, они стали бы отличной закуской к моему особенному путешествию. Кому я нужен, когда я облако счастья и глупых идей, летящее в никуда. И тут я понял, что я не нужен никому, даже самому себе.
Я плыву, утону, забери меня, Сильно-пресильно, чтоб вода была подо мной.Братишка, я добрался до своей хаты. Ощущение, будто я приземлился на своей же голове, было просто ошеломительным. Я взял старый хмурь, который у меня оставался с прошлого раза, наколол его и смешал с шримпами. Это был настоящий кульминационный момент моего путешествия.
Я откинулся на диван и закрыл глаза. В моей голове стало так спокойно и тихо, как будто меня поместили в шар плотной шерстяной ваты. Все звуки стали приглушенными, а цвета - яркими и насыщенными. Я проник в глубину своего сознания, где меня ждали самые порочные и непостижимые вещи.
Ты ведь знаешь же - музыка, наркотики, жизнь, они так сильно связаны между собой, что порой их уже невозможно отделить друг от друга.Я стал маленьким пятнышком в огромном космосе. Все в этом бешеном танце было таким нереальным, что я забыл, что я еще живой. Меня втянуло в эту грань околдованности, где правила наркотиков и музыки слились вместе.
Ощущение свободного падения продолжалось долго. Но когда я очнулся, оказалось, что это был только сон. Все, что было вокруг меня, было таким настоящим, что я понял, что должен оставить все этот музыкальный бардак позади.
Но пока я смотрю на свои закладки, эти нереальные и нелегальные делишки, я понимаю, что легко отказаться от этой жизни не получится. Меня бы уже давно засосало в этот водоворот, если бы не хмурый, old school, который меня спасает от того, чтобы я погрузился слишком глубоко.
Так что, братишка, даже если я не всегда достоин понимания и живу на грани безумия, я знаю, что у меня всегда есть музыка, которая описывает мою жизнь и настроение. И пусть она будет моей спасительницей в этом безумном мире.
Ппц, але ж тока наркоман фаталити может надіть роль коміка на себе! Ну шо ж, що там просяклось в "закладках" твоїх, давай-бо занесемо цю шизу тут. Розберемось, як я купив "метадон" і став курєром в Яндекс Еде. Це буде абшабашенно грандіозна історія, та дай бог, щоб ніхто з вас не повторював моїх помилок.
Окей, коли я зоставився недогоном, а ті "псилоцибини" більше не змазували мої мурахи в голові, я поняв, що треба акуратно заціпити шо-небудь покрутіше. І як у нас кажуть, "бізнес - це номер 1!" Так що прямо через косяк пішов шукати круті закладки, аби собі життя змалювати щасливіше. Знаєте, як кажуть "гофрон" - це як героями виходити, але якщо навпаки, то в перекладі на мову наркоманів - закладки.
Так ось, блін, лежу я тут на дивані, вже зібраний до марш-броска, гуглую, де купити метадон. Гугл видає мені те, що потрібно - кілька темних сайтів з популярними закладками. Ну як я міг пройти повз цей виблиск світла? Швидко я все розбив у "таблицю", порівняв ціни, рейтинги та відгуки. Все просто яскраве: хтось пише, що метадон від цього продавця - шедевр, гарячий номер 1 в світі стоп.
Та ну його, думаю, курір - це все те, що треба. Так от, замовив собі дозу, заплатив в "гофрон" - такий чат для місячних, - і чекаю своєї "радості". Їду додому, а там по телефону вже кицька з Яндекс Еди говорить, що мені пропонує роботу кур'єром. Якраз то, що треба - ну хто найкращий виконуватиме кур'єрські роздачі, як не зухвалий наркоман?
Стартував я зразу ж з проблемами. Не так-то просто було бігти з "метадоном", поки жменя закладок не побігають по венам. "Гофрони" - це окрема пісня: як втрапити в переписку наркоманів, коли ти кур'єр Яндекс Еди? Гуглить "гофрони" - це так, немов спілкуватися з аномаліями в Чорнобилі.
Так от, плюнув я на всю цю фігню, прткнув свій номер телефону на сайті з "гофронами" і вирішив справляти свої роздачі. Ніхто мені не скаже, що я не вмію балансувати між шайбою галузі наркотиків та штучними ласощами. Вже наступного дня пішов на свою першу роздачу з "метадонами" у великій сумочці Яндекс Еди.
І тут почалося. Двері відкриваються, а мені натура з голосом дикаря каже: "О-о-о, прийшов наркоманчег, привітайся з моєю дружиною - собакою, а то смажусь тобі на ганок!". Як розібратися - чи він про собаку, чи про мене? Так чи інакше, прийшлося психувати, даремно "метадон" купував.
Але не впав, думаю, завжди є шанс врятуватися. Увійшов до будинку, ноу-хау вже в голові: я ж знаю, де там скошені рейки, або там плату, зламав замок. Ну але шо ж я там бачу? Теж саме - закладки. Йду я, значить, погоджуюсь зі своєю долею, поки сумка з закладками Яндекс Еди не затремтіла. А ось і герой моєї історії - хазяїн, з яким я вирішив поспілкуватися ближче. Він каже: "Врач ти що, чувачок? В нас тут замки не ламані, а терміни свідчать про поспілкування із моєю собакою". Я образився і вибігнув з його квартири, не залишивши навіть відбитків пальців.
Ну і далі поспівчувають мені з наркополіції - ну шо ж, чекаю, коли подзвонять у двері, але ніхто не з'являється. Видно, "гофрони" не живуть у темряві поліцейських задумів. А мені вже в цьому бані терпіння лопається: хочеться нових закладок, номер 1 і навіть дещо екзотичне.
От така ось кумедна історія купівлі метадону та роботи кур'єром в Яндекс Еді. Кажуть, сміх продовжує життя, але з наркотиками - точно навпаки. Прошу, не повторюйте мої помилки, друзі. Ліпше пам'ятайте, що справжня радість в житті - це чиста голова і здорове тіло. Бережіть себе!
А зараз я піду шукати нові способи, як покращити своє життя, без цієї шизи з закладками та недогоном. Вибачте, якщо я когось засмутив, але така вже моя реальність. Бережіть себе, друзі, та пам'ятайте, що жити краще без шляхів наркотиків і розвалюхи. Слава Україні!
